"Мріяв. Любив. Вірив. Він жив. Жив на всі сто,хоча ні, скоріш за все,на усю тисячу. Студент архітектурного університету, захоплювався велосипедним спортом, бальними танцями,майстрував бумеранги. За іронією долі,коли Саша приймав участь в балетній постановці епізоду з "Трої",йому дісталась роль Гектора - хороброго вождя троянської держави,який не вернувся додому ..." уривок з книги "Небесна сотня". Він,Олександр Плеханов - один зі ста,хто загинув. Більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам 20 лютого в Києві. На вшанування подвигу учасників Майдану та увічнення пам’яті загиблих 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. У знак пам’ять загиблим урок громадянської честі "У їхніх серцях жила Україна"
в етері Gorodok Teleradioprescentr Городоцька центральна бібліотека з Лариса Романова cказати собі чесно, якомога чесніше, так ніби уже немає чого втрачати: ми надто довго жили, покладаючись на інших – як книжка пише, що люди скажуть, ми надто звикли до цих вишитих гамівних сорочок, до цих пишних церковно-гастрономічних обрядів, до цих дуль у кишені, які часто видаємо за спротив. Сказати собі чітко: не вистачить сіл і містечок, щоб кожна хата скраю, не вистачить вояків, щоб по одному виходити в поле, не вистачить поля, навіть китайок не вистачить, навезених із Китаю. сказати собі безжально, не ховаючись за плечі інших, не сягаючи щоразу по славу дідів та пам’ять героїв, як по хусточку для патріотичних сліз і соплів, не втікаючи у тужливу пісню. сказати собі: я – остання буква абетки, без якої мене не буде, я – остання територія, я – те, чого я не можу зректися, я – тесля колоди у власному оці я не мушу тесати із неї хреста, якщо я не хочу я не можу віддати того, що мені не належить я належу до цього народу, я – цей народ я не хочу, щоб ми довіку ходили такими глухими шляхами, отже, я починаю від себе – я розорюю межі я – ми, я-ми, ями\Галина Крук
Немає коментарів:
Дописати коментар