На цій сторінці ви ознайомитесь з творчою елітою Городоцької громади.

Тетяна Чеховська
Останній шанс.
Душа над прірвою - самотнє янголя...
Але минуле ще мене не відпускає...
Любила, вірила... Плине з-під ніг земля...
І над проваллям сивий птах зітхає.
Перед очима знов - життєві сторінки.
Все, що написано , це - доля і недоля.
Розлука завжди, знаю, з присмаком гірким
І все забути хочеться до болю!
І я розгублено вдихаю самоту,
Я обіймаю цілий Всесвіт, як свободу!
А дикий птах мене все кличе в висоту ...
Я безкінечність п'ю, як чисту воду.
Душа над прірвою... Безодня або вись...
Та я - не птах! То як без крил злетіти?
І раптом голос Твій: " Кохана, повернись!" -
Останній шанс від краю відступити...
Волонтерам .
Все розділено , запакованоІ , як завжди - тривога в душі ,Бо нічого не гарантовано -Хто зустріне : свої чи чужі ...Усім миром збираєм провізію ,
Допомога потрбна від нас :
Ліки , одяг , взуття , тепловізори ....
В добрий путь і у добрий час !
А дорога не в рай лаштована ,
А у пекло саме і знов
Бачиш сльози ти неприховані ,
Бачиш рани , вогонь і кров ...
Привезеш їм частинку сонечка ,
Щоб зігріти теплом серця ,
А там вдома чекає донечка
Й знов нелегка дорога ця .
А хтось вечір проводить за кавою -
Серіали , духмяний напій ...
Твоя хата не стала крайньою -
Вся родина - на передовій !
Всі думки розфасуєш на спогади -
Ти не вчитель , не лікар тепер ,
А людина щаслива від Бога ти -
Рятувальник душі - волонтер !
Народився 26 січня 1946 році в с.Шишківці. Навчався в Калитинецькій, а згодом в Кузьминській загальноосвітніх школах. З 1964 по 1969 роки навчався в Чернівецькому університеті, отримав диплом викладача. З 1969 року розпочав трудову діяльність вчителем математики. Працював вчителем, заступником директора у школах Городоччини. Сьогодні - працівник відділу освіти та вчитель математики Городоцької ЗОШ №4. Працював і працює зараз із задоволенням, передаючи сумлінним учням навики, уміння.В числі захоплень - процес творення поезій. Спроби творити поезії спостерігались ще в ранньому віці. Життєві картини мальовничими барвами осідали в чіпкій дитячій пам'яті та через багато років відбились гучним відлунням на папері у віршах, основна маса яких створена в зрілому віці, коли прийшло усвідомлення своєї патріотичної приналежності та любові до генія українського народу Т.Г.Шевченка. Серце і розум поета були ранимі, чутливі до всякого аномального в житті навколишнього, краю, краян. Саме тому душа болить правдою до нинішніх днів. Автор збірок "Просто суєта", "Собор душі", "Чебрецева суть душі земної", "Душі так хочеться тепла.Помер в 2014 р.
Прожитий день
Проходить день. Знов заходу багрянець…
Ще крапля з свічечки спада.
Вже скинутий у вічність денний танець.
Приніс він щось чи дарма пропада?
Чи дарував сподіване бажання?
Чи здобувать його приходилось в трудах?
Чи безнадія і розчарування?
А день минув, і спала крапля. Ах!
Ах скільки крапель-днів, а свічка тане, тане,
Могутній час безвинно свій вивершує танок,
Когось навчає, а комусь лікує рани,
Та свічка зменшилась – і це для всіх урок.
Всього лиш крапля – день один-єдиний –
І свічка кожному запалена одна.
Є перша крапля – день благословенний –
І є остання, що у свічки з дна.
Ще крапля з свічечки спада.
Вже скинутий у вічність денний танець.
Приніс він щось чи дарма пропада?
Чи дарував сподіване бажання?
Чи здобувать його приходилось в трудах?
Чи безнадія і розчарування?
А день минув, і спала крапля. Ах!
Ах скільки крапель-днів, а свічка тане, тане,
Могутній час безвинно свій вивершує танок,
Когось навчає, а комусь лікує рани,
Та свічка зменшилась – і це для всіх урок.
Всього лиш крапля – день один-єдиний –
І свічка кожному запалена одна.
Є перша крапля – день благословенний –
І є остання, що у свічки з дна.
Немає коментарів:
Дописати коментар