💔 Коли війна забирає дорослих — це трагедія. Коли вона забирає дітей — світ навколо німіє. Найстрашніший гріх цього звірства — розірвані вщент дитячі всесвіти. У кожній усмішці, яка раптово згасла, у кожній залишеній іграшці та недописаному шкільному творі — наш спільний, невимовний біль. Це незагоєна рана, яка щодня нагадує світу про нелюдську ціну нашої волі.
🕯️ 4 червня Україна завмирає в тихій
молитві. Це День пам'яті маленьких янголів, чиї голоси назавжди відібрала
жорстока російська агресія.
❤️🩹 До цієї
трагічної дати Городоцька центральна бібліотека підготувала виставку-пам'ять «Дитячі долі, згублені війною».
На цих полицях, поряд із суворими хроніками оборони наших міст та книгами про незламність
України, живуть погляди. Зі світлин на нас дивляться діти. Чисті, щирі
обличчя... Кожне з них — це ціла історія, яку безжально обірвав ворог, лишивши
замість щасливого майбутнього лише тишу.
📖 Ця виставка — не просто добірка літератури чи
світлин. Це наш спільний тихий реквієм, обіцянка пам'ятати кожного, кого
забрала війна.
👥 Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку та віддати шану
найменшим і найневиннішим жертвам цієї страшної війни.
Пам'ятаємо. Не пробачимо.


