Сьогодні ми вшановуємо один із найпотужніших символів нашої держави. Дата свята обрана не випадково: саме 10 березня 1865 року в польському Перемишлі вперше прилюдно виконали твір, який згодом став національним славнем.
Історія
створення:
·
Текст: У 1862 році український етнограф та поет Павло
Чубинський написав вірш «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Твір швидко
поширився серед патріотичної інтелігенції, а згодом потрапив до рук
греко-католицького священника та композитора Михайла Вербицького.
·
Музика: Михайло Вербицький, вражений силою слів, спочатку
створив солоспів, а пізніше адаптував його для хору.
·
Перше виконання: 10 березня 1865 року на концерті до роковин смерті
Тараса Шевченка в Перемишлі композиція вперше прозвучала зі сцени.
Шлях до
державного статусу:
·
У 1917–1920 роках
пісня використовувалася як державний гімн УНР та ЗУНР.
·
У радянські часи
за виконання «Ще не вмерла...» можна було отримати термін ув'язнення, оскільки
пісня була заборонена як «націоналістична».
·
15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію
Державного Гімну.
·
6 березня 2003 року було прийнято Закон «Про Державний Гімн України», де
першим куплетом і приспівом затвердили вірш Павла Чубинського з дещо зміненим
першим рядком.
Сьогодні Державний Гімн — це не просто офіційна пісня.
Це голос нашої незламності, символ боротьби за свободу та віри в перемогу, що
об’єднує мільйони сердець по всьому світу.
Слава Україні!

